Пам’ятник захисникам Чернігова на Болдиних горах варто розглядати разом із навколишнім меморіальним простором. Скульптурні постаті, сходи, кам’яні рельєфи та високий обеліск утворюють спільну композицію, присвячену пам’яті загиблих. Цей ансамбль відомий як Меморіал Слави. Його історія складається з кількох етапів: появи військового поховання, масштабного переоблаштування території та пізніших змін монументального оформлення. Щоб зрозуміти пам’ятник, важливо бачити ці етапи окремо, не приписуючи всьому комплексу одну дату або одне значення.
Де розташований пам’ятник захисникам Чернігова
Місце розташування меморіалу – Болдині гори, південно-західна частина Чернігова. Адресний орієнтир для відвідувачів – вулиця Олександра Довженка. У старих путівниках та підписах до фотографій можна зустріти вулицю Толстого: у лютому 2024 року її перейменували. Це та сама вулиця, тому різниця в назвах не означає, що пам’ятник переносили.
Для пошуку на карті зручніше вводити назву “Меморіал Слави, Болдині гори”. Формулювання “пам’ятник захисникам Чернігова” може спрямувати до інших місць ушанування військових, зокрема пов’язаних із сучасною російсько-українською війною.
Тут немає сенсу орієнтуватися лише на номер найближчого будинку. Меморіал займає відкриту територію, а його частини розміщені на різних рівнях схилу.
| Що потрібно знати | Інформація |
|---|---|
| Назва комплексу | Меморіал Слави, до складу якого входить могила Невідомого солдата |
| Розташування | Чернігів, Болдині гори |
| Вулиця-орієнтир | Олександра Довженка, колишня Толстого |
| Основні елементи | Обеліск, меморіальна плита, скульптурна група, стели, сходи |
| Автори | Скульптор Ю. М. Лоховинін, архітектор М. В. Чернов |
| Період формування оновленого ансамблю | 1985-1986 роки |
Як формувався меморіал на Болдиних горах
Початок історії цього місця пов’язаний із похованням невідомого військовослужбовця. Він загинув у вересні 1941 року під час оборони Чернігова, поблизу заводу “Жовтневий молот”. Спочатку солдата поховали неподалік місця загибелі, а 1967 року його останки перенесли на Болдині гори.
Масштабне переоблаштування меморіалу відбулося пізніше. Оновлений комплекс відкрили 8 травня 1986 року. Над могилою облаштували меморіальну плиту, встановили обеліск, доповнили територію скульптурними та архітектурними елементами.
Різниця між цими датами суттєва. 1967 рік стосується появи поховання на Болдиних горах, тоді як 1986-й – завершеного монументального ансамблю. Тому коротке визначення “пам’ятник 1986 року” правильне щодо його пізнішого оформлення, але залишає поза увагою попередню історію місця.
Є й інша деталь: комплекс створювали в межах радянської меморіальної традиції. Поряд із ушануванням загиблих його художня програма містила ідеологічні сюжети. Згодом частину цього оформлення змінили.
Автори пам’ятника та задум композиції
Над меморіалом працювали скульптор Ю. М. Лоховинін і архітектор М. В. Чернов. У цьому випадку авторство охоплює не лише окремі фігури. Значення мають і розташування майданчиків, і напрямок сходів, і співвідношення скульптури з обеліском.
У груповій композиції поєднані образи давньоруського воїна, радянського солдата, партизана та жінки-трудівниці. В українських описах комплексу давньоруську постать пов’язують із князем Ігорем Святославичем. Так автори звели в одному ансамблі персонажів різних історичних періодів.
Цю групу цікаво оглядати з кількох точок. З відстані насамперед сприймається загальний силует, а поблизу увага переходить до одягу, спорядження та взаємного розташування постатей. Водночас перед нами художнє узагальнення: його не слід читати як зображення однієї конкретної події, де всі персонажі могли перебувати поруч.
Архітектурна частина підтримує цей задум. Сходи пов’язують нижній простір із верхньою частиною меморіалу, поступово переводячи погляд від людських фігур до місця поховання.
Технічний опис: матеріали, висота, склад ансамблю
Найпомітніша вертикаль комплексу – тригранний обеліск заввишки 20 метрів, виконаний із червоного граніту. На могилі Невідомого солдата розташована прямокутна плита з полірованого чорного лабрадориту. У складі меморіалу також облаштували Вічний вогонь.
Скульптурна група виконана з бронзи. Цей матеріал використали й для тематичних барельєфів на кам’яних стелах. Поєднання темного металу, полірованої поверхні плити та червонуватого каменю робить окремі частини ансамблю виразними навіть без додаткового декору.
| Елемент | Особливість |
|---|---|
| Обеліск | Тригранна форма, червоний граніт, висота 20 м |
| Надмогильна плита | Прямокутна, з полірованого чорного лабрадориту |
| Скульптурна композиція | Бронзова група з чотирьох постатей |
| Тематичні стели | Кам’яні основи з рельєфним оформленням |
| Просторова побудова | Майданчики на різних рівнях, з’єднані сходами |
Чому старі фотографії відрізняються від пізніших
Первісне оформлення включало п’ять тематичних стел. Дві з них мали барельєфи, присвячені більшовицькому перевороту та подіям громадянської війни. У липні 2016 року ці барельєфи демонтували в межах декомунізації.
Йшлося саме про окремі елементи оформлення. Повідомлення про їхнє зняття не означають демонтажу всього меморіалу або ліквідації військового поховання. У 2017 році місто проводило конкурси щодо нових зображень для двох стел.
Цю обставину корисно враховувати під час перегляду туристичних добірок. Давня фотографія може правильно показувати розташування скульптур і сходів, але вже не відповідати пізнішому оформленню рельєфів. Описувати всі первісні сюжети як незмінно збережені було б неточно.
Що врахувати під час відвідування
На знайомство з меморіалом можна орієнтовно відвести 20-30 хвилин. Це час для неквапливого огляду, а не встановлена тривалість екскурсії. Якщо плануєте прогулянку іншими пам’ятками Болдиних гір, варто залишити більше часу.
Через рельєф і сходи маршрут потребує уваги до власних можливостей. Людям, яким складно долати підйоми, та відвідувачам із дитячими візками краще заздалегідь уточнити зручний підхід. Повну безбар’єрність усієї території не варто припускати лише за фотографіями верхнього майданчика.
Поряд можна продовжити знайомство з історичною частиною Чернігова: на Болдиних горах розташовані давні кургани, Іллінська церква та Антонієві печери. Вони представляють інші сторінки минулого міста й допомагають побачити, наскільки різні за часом пам’ятки зосереджені в одному районі.
Пам’ятник захисникам Чернігова заслуговує на уважний огляд саме як багатошарове місце пам’яті. Тут поєдналися історія загиблого солдата, монументальне мистецтво XX століття та пізніше переосмислення міського простору. Знання цих деталей робить відвідування змістовнішим: за масштабом обеліска й урочистістю композиції стає помітною конкретна людська історія, з якої все почалося.
